Згідно з Водним кодексом України, водоохоронними зонами є території, які прилягають до берегової лінії річок, струмків, каналів, озер, водосховищ та на яких встановлюється спеціальний режим здійснення господарської діяльності з метою запобігання забруднення зазначених водних об'єктів і виснаження їх вод, а також збереження довкілля водних біологічних ресурсів.
Відповідно до Водного кодексу України ширина водоохоронної зони річок або струмків встановлюється в залежності від їх довжини:
- до 10 км - в розмірі 50 м;
- від 10 км до 50 км - в розмірі 100 м;
- від 50 км і більше - в розмірі 200 м.
Водоохоронна зона водосховища, як правило, становить 50 м.
У межах водоохоронних зон забороняються: рух і стоянка транспортних засобів, за винятком їх руху по дорогах і стоянки на дорогах і в спеціально обладнаних місцях, що мають тверде покриття; скидання стічних, в тому числі дренажних, вод.
У той же час відповідно до Водного кодексу України в межах водоохоронних зон допускаються проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація господарських та інших об'єктів за умови обладнання таких об'єктів спорудами, що забезпечують охорону водних об'єктів від забруднення і виснаження вод.
Вибір типу споруди, що забезпечує охорону водного об'єкта від забруднення і виснаження вод, здійснюється з урахуванням необхідності дотримання встановлених нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин.
Під такими спорудами, наприклад, розуміються:
- локальні очисні споруди для очищення стічних вод, що забезпечують їх очищення виходячи з діючих нормативів (септики);
- споруди для збору відходів виробництва і споживання, стіни яких виготовлені з водонепроникних матеріалів (зливні ями).
